chapaevka-church

Сім'я Христова

06,03,16 Богослужіння Церкви Христа Спасителя



35 Бо хто Божу волю чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати. (Мар.3:35)

Родинні зв'язки дуже важливі і вкрай необхідні для всякої людини, що живе на землі. І хоча не рідко трапляється, що генетична спорідненість не є джерелом єднання й миру, а інколи навіть проявом ворожнечі, здебільшого родина, – це дуже сильний фактор близьких співвідношень між людьми. І то не дивно, адже людина народжується у певних батьків, виростає разом із іншими братами й сестрами, користуючись разом усім батьківським піклуванням. Якщо чиниться правильне виховання, то цінування один одного у родині є дуже великим і надважливим для кожного.

Коли прийшли забрати Ісуса Христа додому Його рідні, бо були переконані у Його несамовитості(Мк.3:21), Йому повідомили про прихід Його сім'ї (Мк.3:31), але тут Він проголосив найважливішу істину, яка може й здатися жорстокою, коли не зануритися в неї. Більше того, якщо подивитися на Господній вислів, записаний у Євангелія від Матвія: 36 І: вороги чоловікові домашні його! (Матв.10:36), то можна подумати, що Христу байдужі сім'я і її зв'язки. Проте тут Він об'являє не зневагу родині, але умову, щодо Його вічного єднання у Царстві Отця Небесного.

Христос дуже любив і переживав за Свою земну сім'ю. Згадати хоча б Його прояв надзвичайної турботи про земну матір у час Голгофських страждань. Там, де здається б ніщо не могло наповняти розум окрім жадання полегшення мук, Він показує Свою синівську любов до матері й наказує Іванові бути її сином на землі. Щоб той віднині проявляв всю потрібну турботу до неї: 26 Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син! 27 Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе. (Iван.19:26,27). Причому слід зауважити, що Він цей обов'язок поклав не на земних братів Своїх, хто мав би це робити, але на того, хто став справді вічною Його ріднею.

Саме вічна спорідненість із Господом має бути головною метою всякої душі людської. Цінувати й піклуватися про рідних вірно й необхідно: 8 Коли ж хто про своїх, особливо ж про домашніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного.(1Тим.5:8), але це піклування не повинно обмежуватися лише тілесними потребами. Бажати і робити все, щоб земна наша родина стала нашою сім'єю навіки із Отцем Небесним, - ось що є найголовнішим. І єдина, але непохитна умова для цього, - послухатися й вчинити волю Отця Небесного: 40 Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня. (Iван.6:40); 47 Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має.(Iван.6:47).

Брати, що вчинили волю Отця Небесного й увірували в Його Сина-Спасителя, стали рідними навіки у Христі і прославляли Його у недільному зібранні, зробивши пролог до промови брата Володимира Бакало, який продовжив серію проповідей на Книгу Євангелія від Марка.

А після зібрання в Чапаєвці, як і завжди відбулися зібрання у дочірніх служіннях Церкви "Христа Спасителя". Одне із таких пройшло у новоутвореному зібранні села Хвильово-Сорочин. В ньому так само відчувалося це єднання у Господі всіх присутніх і то не дивно, бо цей прояв виробляє в людях Сам Бог. Якому і слава за все навіки. Амінь!


  Поділись цією новиною



Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Фінансова підтримка

Якщо у вас є бажання підтримати церковне служіння, пишіть нам через форму контакти , вказавши в темі підтримка церкви.

Форма входу

Реєстрація

Календар

Наше опитування

Якому стилю музики ви віддаєте перевагу?
Всего ответов: 31

Друзі сайта


Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0