chapaevka-church

Цінні уроки

17,04,16 Богослужіння в Церкві Христа Спасителя

4 А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй, та в родині своїй, та в домі своїм. (Мар.6:4)



В 1999 році, коли друзі із Англії вперше проводили табір у Чапаєвській школі, все село просто "гуло" від тієї події. Табір був не тільки переповнений дітьми, але й мав неабияку цікавість у батьків, адже всім хотілося на власні очі побачити "живих" іноземців і те, як вони працюють із дітьми. Табір справді видався на славу Бога й багато зробив доброго людям. І ось в самому кінці був вечір для батьків, де їм показували все, що діти робили в таборі впродовж 5 днів. Батькам дуже сподобалося і вони радо посміхалися англійцям та дарували їм сувеніри на пам'ять. А на завершення мені(місцевому пастору) надали право запросити всіх дітей до Недільної школи, а дорослих на недільне зібрання. Я з великою радістю це і зробив, мріючи, що найближчої неділі буде "аншлаг" в церкві. Його звичайно не було, але все ж таки дехто прийшов і ми за це славили Бога також. Та зараз хочу сказати про те, що мені сказав один брат по-закінченні того вечора. "Коли я подивився на реакцію людей, в момент об'явлення, що зараз виступить місцевий пастор, то яскраво побачив на їхніх обличчях зневагу, мовляв: "Не могли найти когось кращого?" – "підбадьорив" він мене. Та для мене найголовніше було тоді і завжди не пошана від людей, але можливість благовістити про Христа, Якому я повіки винен за спасіння.

В історії, записаній у Мк.6: 1-14, відкриваються нам чудові уроки щодо нашого благовістя, яке має бути завжди присутнім у житті дітей Божих. Господь Ісус Христос показує на практиці значення стану "грунту", про який Він говорив у 4розділі, коли прийшов до Своєї батьківщини. Напевне Його наповняли такі ж почуття, що властиві кожній людині коли вона повертається додому після деякої відсутності. Зажди в серці невимовна радість, коли знову бачиш місцевість де проходило дитинство і все, що пов'язане із ним. Також з'являються сподівання, що тепер все буде добре. Безумовно Христос знав все, що Його чекає, але Він показав Своїм учням і нам з вами, як часто реагує світ на Божу звістку і особливо наші рідні. Його там не сприйняли, як пророка бо спокусилися Його звичайним минулим. Та головна причина виникнення їхньої спокуси звичайно ж полягала у стані їхнього серця. Їхній, так би мовити грунт, не був здатний для прийняття Божих посівів, бо хотів іншого. Це нас навчає тому, що ми повинні не тільки бути готовими до такого відношення, але й правильно реагувати на це відповідними діями. Не слід ні падати у відчай, ні прибігати до якихось радикальних дій, але "обтрусившись" продовжувати те, до чого нас покликав Христос у цьому житті, – нести світло Євангелія всім до кого нас приводить Господь.

Брат Олександр Пономаренко проповідував тієї неділі у зібранні Церкви Христа Спасителя і тим продовжив серію проповідей на Книгу Євангеліє від Марка. Як завжди було ще багато пісень, вірші і молитви. Все це спричинило молодого чоловіка на ім'я Андрій вийти перед церквою і сповідати свою віру та особисте покаяння за минуле життя, щоб віднині жити зовсім по-іншому, - славлячи Бога у всіх моментах його.


  Поділись цією новиною



Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Фінансова підтримка

Якщо у вас є бажання підтримати церковне служіння, пишіть нам через форму контакти , вказавши в темі підтримка церкви.

Форма входу

Реєстрація

Календар

Наше опитування

Якому стилю музики ви віддаєте перевагу?
Всего ответов: 31

Друзі сайта


Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0