chapaevka-church

Правдива мотивація

14,05,17 Богослужіння Церкви Христа Спасителя



26 Дякуйте Богу небесному, бо навіки Його милосердя! (Пс.135:26)

МОТИ́В, - Підстава, привід для якої-небудь дії, вчинку; причина. (ТСУМ)

Пам’ятаю колись прочитав таку історію: «Молода дівчина вийшла заміж за чоловіка, старшого за неї на декілька років. Вона звичайно ж була закохана і дивилася на нього, як на зрілу людину, що має життєвий досвід й це давало їй відчуття захищеності та впевненості. Але коли розпочалося буденне подружнє життя, то жінка з кожним днем почала розчаровуватися у своєму обранці, а згодом її життя і зовсім перетворилося на якийсь жах. Її чоловік вимагав від неї дуже суворого виконання встановлених ним правил спільного проживання. Він склав список із своїх правил і повісив його на кухні. При цьому він дуже сердито сприймав усе, що навіть найменше не відповідало чи порушувало його звиклим традиціям. Він міг просто облаяти дружину, коли рушник на кухні висів не в такому положенні, як він хотів. Постійні докори і звинувачення в неправильній поведінці та господарюванні довели до того, що дружина стала просто боятися свого чоловіка, а про кохання вже годі й говорити. Вона з острахом очікувала його повернення з роботи і по декілька разів перевіряла чи все у «порядку». Та як вона не старалася він все рівно щось знаходив і обов’язково в крикливій формі виказував їй. Цей список із правилами став наскільки противним жінці, що вона кожного разу здригалася від погляду на нього. Їй здавалося, що таке «пекло» ніколи не скінчиться, а її чоловік не зміниться. Але так сталося, що чоловік трагічно загинув на роботі і вона залишилася одна, так як дітей вони не народили, бо були постійні «викидні». Хоча будинок і залишився їй у спадок, жінка вирішила переїхати у іншу маленьку квартирку, щоб нічого їй не нагадувало минулі роки страждань. Нарешті вона зажила спокійним життям. Думка ж про заміжжя стала для неї чимось страшним і небажаним. Не маючи друзів, бо покійний чоловік не дозволяв їй такого, вона відчувала себе дуже одинокою. Та ось вона почала ходити до церкви і там знайшла для себе: і друзів, і відчуття радості. Спілкування з віруючими людьми, молитва, служіння - повернули їй надію на доброту і любов. Так проходили роки, вона була задоволена своїм життям та статусом вдовиці і зовсім не думала про заміжжя знову. Аж ось одного разу вона познайомилася із віруючим братом, що надзвичайно вплинув на неї своєю поведінкою, манерами й непідробною щирістю. Між ними виникло кохання і вони невдовзі одружилися. Він також був вдовець, але мав дорослих дітей. Тому залишив їм своє помешкання і переїхав жити до нової дружини в той самий «старий» будинок. Жили вони дуже щасливо, бо по-справжньому кохали один одного. Невдовзі вона стала мамою і була домогосподаркою, в той час, як чоловік багато працював, щоб усім забезпечити сім’ю. Одного разу прибираючи комірку, вона натрапила на той злощасний список, складений її покійним чоловіком. Спочатку її кинуло в жар, бо відразу пригадалося те нестерпне минуле життя, але заспокоївшись вона почала читати всі ті приписи. І до великого свого здивування вона помітила, що майже всі ці пункти вона тепер виконує та ще й з великим задоволенням. Їй просто хотілося робити все якнайкраще для свого надзвичайно доброго чоловіка в знак своєї вдячності та любові до нього.»

Ця історія добре ілюструє ту мотивацію, що повинна наповнювати нас служити Богу. Адже Він виявляє нам неосяжну доброту і милосердя, що виявлена у жертві Сина Його Єдиного. В Ісусі Христі кожен отримує не тільки живу надію на спасіння, але й повсякчасне піклування доброго Батька. В знак своєї щирої вдячності ми маємо служити Йому, бо Він гідний того! Усвідомлення безмежного милосердя Господа, повинно бути стимулом прославляти Його! Тільки така мотивація має наповняти серця дітей Божих. Про це сказано в Псалмах і про це говорив ведучий недільного зібрання, закликаючи ще глибше збагнути Божу любов.

Також брат Владислав Демиденко продовжив серію проповідей на книгу «Дії святих апостолів», після своєї дворічної перерви, викликаної через проживання в іншому місті.

А ще об’явили заручини сестрички Вероніки і брата Дмитра із церкви «Нове життя» міста Черкас і також молились за них.

Молилися і над маленьким Матвійчиком, якого мама Марія принесла до церкви, щоб звершити священнодію благословення новонародженого дитяти.

Після зібрання ж, за звичаєм поїхали служити до дочірніх церков. І скрізь, усвідомлюючи милосердя Бога, дякували Йому за все. Амінь!


  Поділись цією новиною



Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Фінансова підтримка

Якщо у вас є бажання підтримати церковне служіння, пишіть нам через форму контакти , вказавши в темі підтримка церкви.

Форма входу

Реєстрація

Календар

Наше опитування

Що б Ви хотіли, щоб ми добавляли на сайт?
Всего ответов: 20

Друзі сайта


Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0