chapaevka-church

Вірно використовуй свій земний час

28,05,17 Богослужіння Церкви Христа Спасителя



1 Знаємо бо, коли земний мешкальний намет наш зруйнується, то маємо будівлю від Бога на небі, дім нерукотворний та вічний. (2Кор.5:1)

Слово Боже говорить про теперішнє, зіпсоване гріхом тіло, як про тимчасове помешкання нашої душі. Тіло ж майбутньої вічності з Богом називається будівлею вічного проживання. В порівнянні нинішнього становища нашої плоті і майбутнього її існування, перше ми бачимо, як тимчасову халабуду, а друге, - як добротний і міцний будинок.

Коли я читаю цей вірш то відразу пригадую своє дитинство і колгоспну «огородню» неподалік нашої хати. На ній вирощували різні овочі, там ще був виноград, на той час елітних сортів, а також кавуни та дині. І звичайно ж на пам’яті маленьке оселя сторожа, яку називали куренем. Саме вона і є приводом згадувати цю ілюстрацію в момент читання даного вірша.

Сторож знаходився там увесь час - вдень та вночі. Йому привозили з колгоспної кухні їду і він не мав права залишати свій пост, щоб крадії не могли щось поцупити із грядок. Проте дітлахи вичікували той момент коли сторож відпочивав, а знак тому був його гучний храп, і обережно «кралися», щоб поласувати чимось смачненьким. Бували випадки коли чолов’яга прокидався і голосно кричав, чи навіть стріляв у повітря зі своєї «берданки».

А ще були рідкісні випадки коли він чогось їздив додому до дружини, до дітей на нетривалий час. Тоді ми могли зайти до його намету і роздивитися що ж там було. Картина відкривалася дуже простою: ніякого ліжка, але матрац на сіні, деякі речі і жодних меблів, за виключенням лише одного табурету. Стіни й дах були солом’яні, зверху натягнута клейонка, на кінцівках якої були прив’язані цеглини. Ніяких дверей чи вікон, або опалення. Все це вказувало, що дана «споруда» не розрахована для холодів.

Ось в такому помешканні і жив та працював той чолов’яга, доки не зібрали всього урожаю і наступали заморозки. Тоді він, забравши свої нехитрі пожитки, рушницю та маленьку «дворнягу» йшов додому до свого будинку, що мав і вікна, і двері, і опалення, і все необхідне для постійного життя.

Саме так навчає нас Біблія про наші тіла. Вони в силу своєї недосконалості через зіпсування гріхопадінням людини, не розраховані на постійне життя, але на тимчасове, що має своє призначення і виконавши яке, йде до вічної оселі Бога, де вже не буде ніяких негараздів, бід і смерті також. Тому знаючи це, потрібно правильно використати і своє тіло, і всій недовгий час на землі. Прийняти спасіння Христове та служити Йому до того часу, доки не підемо в оселю Небесну, в якій наготовлене Батьком щасливе життя, вище за всі допустимі мрії чи фантазії людини: «9 Але, як написано: Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало, те Бог приготував був тим, хто любить Його!» (1Кор.2:9)

Брат Ростислав Бакало підкреслив цю ідею для загальної молитви церкви, щоб дякувати Богу за Його доброту, змінитися у своїх ділах, цілях та мріях, а також зосередитися на головній проповіді по Книзі Дії святих апостолів, що говорив тієї неділі брат Горюнов Олександр.


  Поділись цією новиною



Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Фінансова підтримка

Якщо у вас є бажання підтримати церковне служіння, пишіть нам через форму контакти , вказавши в темі підтримка церкви.

Форма входу

Реєстрація

Календар

Наше опитування

Коли ви в останнє читали БІБЛІЮ?
Всего ответов: 50

Друзі сайта


Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0