chapaevka-church

Добре сумління

15,04,18 Служіння Церкви Христа Спасителя



6 Як вони ж спротивлялися та богозневажали, то він обтрусив одежу свою та промовив до них: Ваша кров на голову вашу! Я чистий. Відтепер я піду до поган.
(Дiї.18:6)

16 Майте добре сумління, щоб тим, за що вас обмовляють, немов би злочинців, були посоромлені лихословники вашого поводження в Христі.
(1Петр.3:16)

4 Але маю на тебе, що ти покинув свою першу любов.
5 Отож, пам'ятай, звідки ти впав, і покайся, і вчинки давніші роби. Коли ж ні, то до тебе прийду незабаром, і зрушу твого свічника з його місця, якщо не покаєшся.
(Об.2:4,5)


Коли ми прийшли в покаянні до Христа й отримали від Нього благодать прощення гріхів та нове життя у Ньому, то водночас ми дали обітницю: вірувати, слухатися, виконувати волю Його. А Він у Свою чергу чекає від нас життя, що ми справді будемо світлом і сіллю для світу(Мт.5:13-14) та постійним свідченням Його Божої доброти і жалю(Мт.28:19-20; Дії.1:8).

Зазвичай так воно і є, але й нерідко тільки попервах. Відчувши легкість звільнення від тягарю гріхів й доброту досконалої любові Отця, людина у відповідь починає дякувати за все і служити Йому палко. Та практика показує, що також нерідко цей "гарячий" період швидко минає і людина забувається про власну відповідальність правильно чинити зі своїм статусом дитини Божої та представника Господа тут на землі. Вже не завжди є велике бажання іти й розповідати про благодать та науку Христову рідним, близьким, знайомим і тим більше простим зустрічним. Від такого положення речей людина починає переживати духовний спадок, все нові життєві проблеми і судження власної совісті, яка говорить про обов’язок виконувати своє призначення на цій землі.

Апостолу Павлу не було в чому судитися власною совістю, бо він всього себе віддав на жертовник служити Господу. Про це він постійно говорив(Фил.3:8-11) й закликав до цього, бо добре усвідомив істину і жив за нею. Його життя та служіння Богу є добрим зразком для всіх християн, як приклад реальної людини, що насправді пізнала Христа.

Не залежить від нас ні навернення, ні тим більше спасіння людей, але від нас залежить наскільки ми вдячні Богу за Його милість, яку Він виявив нам і виявляє до всіх людей, сповіщаючи її через вибранців Своїх.

Покаятися та повернутися до тієї любові, що з'явилася у нас в момент зустрічі зі Спасителем. Щоб любов до Нього наділі стала головною, а совість не судила за те, що ми є невдячними людьми, тим більше коли навколо нас така велика кількість добрих людей, але при цьому приречених на вічні страждання.

В своїй проповіді брат Владислав Демиденко, зачепив і це питання, чим змусив багатьох добре замислитися про своє земне буття й відповідність своєму покликанню.

А ще того дня у Церкві Христа Спасителя було заняття підліткового клубу(ПК "Росток") та радісна футбольна гра її учасників пізніше вечором.

І в кожному моменті усіх заходів лунала хвала та подяка Богу Всевишньому!


  Поділись цією новиною



Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Фінансова підтримка

Якщо у вас є бажання підтримати церковне служіння, пишіть нам через форму контакти , вказавши в темі підтримка церкви.

Форма входу

Реєстрація

Календар

Наше опитування

Коли ви в останнє читали БІБЛІЮ?
Всего ответов: 50

Друзі сайта


Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0