chapaevka-church

Правильне положення рук

28,10,18 Святкування в Золотоноші



8 Отож, хочу я, щоб мужі чинили молитви на кожному місці, підіймаючи чисті руки без гніву та сумніву. (1Тим.2:8)


Дуже добре пам’ятаю свій перший похід до школи, той ранок, коли мама розбудила і говорила, що вже я виріс і тепер маю йти навчатися. Навіть пам’ятаю те ліжко і в якому положенні я спав на ньому. Як мені хотілося ще поспати, але матуся казала, що тепер мені доведеться о такій порі вставати майже завжди. Як я бурчав від того всього, але підкорюючись пішов вмиватися та одягатися відповідно. Пам'ятаю навіть і ту одіж! Це була спочатку підготовча група, за місяць до першого вересня, але вже мій шкільний період розпочався з того часу.

Пам'ятаю той клас, ті парти і звичайно ж першу вчительку Голиш Ольгу Гаврилівну. Вона на мене справила неймовірно добре враження своєю привітністю, лагідністю і надзвичайною мудрістю, бо "знала все про всіх дітей" й про мене у тому числі. А ще мене захоплювало те, як вона вміло й доступно навчала нас всім початковим азам шкільної програми.

Також пам’ятаю і перше правило, яке нам наказували робити, коли ми сиділи на уроці. Нас суворо привчали, щоб ми складали руки перед собою на парті ввесь час коли ми не писали чи не виконували якесь інше завдання. Відразу хочу сказати, що мені дуже сподобалася така постанова і я завжди намагався робити це(складати руки) найпершим після якоїсь певної дії. Але були й такі, що обурювалися, неохоче підкорялися, або й взагалі порушували те правило. Не хочу сказати чи добре воно чи ні, зараз інший час, інші підходи до навчання дітей, і інші проблеми, пов’язані із сучасною освітою та суспільством загалом. Проте правила потрібно було виконувати і ті, що не робили так, отримували зауваження, а при необхідності й візит до завуча чи виклик батьків до школи.

Все це мене надихнуло на роздуми про "положення" наших духовник рук і справжнє відношення до цього, коли я читав текст 1-го Послання до Тимофія. Написано, щоб ми підіймали у молитві руки, але при цьому мали життя святе та повністю віддане Господу(1Тим.2:8). Не слід розуміти, що положення рук дає якусь особливу перевагу, хоч про таке положення і говориться у Старому Заповіті(1Цар.8:22; Пс.62:5). Сенс полягає у тому, що як би ми не розміщали наше тіло у молитві, відповідь на неї залежатиме виключно від якості нашого життя у Христі та милості Його. Саме праведне життя має основу для успішної молитви(Як.5:16). Наше впокорення, слухняність та щира вдячність Богу, – це те, що стане гарантом сили наших молитов і як наслідок,- схваленого Господом життя. Тому правильне "положення рук", - це слухаючи, виконувати волю Вчителя. І це принесе не тільки благословення у житті, але й справжню радість та насолоду від своєї слухняності, як це колись було і у хлопчика Сергій в 1-му класі, коли він старанно виконував правила своєї першої вчительки.

Такі слова були сказані церкві "Благодать" м.Золотоноші в честь відзначення 25-річчя конференцій для церковних служителів та їх незмінному вчителю п.Річу Шонерту, що не дивлячись на вік і всі обставини, продовжує свою любу справу "підіймаючи свої руки" тільки до Бога, дякуючи Йому за цю насолоду й радість, - виконувати Його благе доручення!


  Поділись цією новиною



Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Фінансова підтримка

Якщо у вас є бажання підтримати церковне служіння, пишіть нам через форму контакти , вказавши в темі підтримка церкви.

Форма входу

Реєстрація

Календар

Наше опитування

Коли ви в останнє читали БІБЛІЮ?
Всего ответов: 50

Друзі сайта


Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0