Вересень


Птахи на дротах мов осіннє намисто,
На сонечку гріють дзьоби.
Молодь пустує, загартовує крила,
Щоб краще літати змогли.

На соняху спить горобчик маленький,
Так наклювавсь, що не міг і злетіть.
Його стурбована шукає ненька,
Він вкрився листочком і солодко спить.

Червоні яблука на яблунях чекають,
Коли у кошик їх зірвуть.
Он жовта груша виглядає,
"Й мене покуштувати не забудь!"

На скибку кавуна присіла бджілка,
І здивовано тупцюється вона.
Так червоніло ж наче квітка?
А смак чудовий в кавуна!

Ніжні айстри взялися за руки,
І з чорнобривцем розмову ведуть.
Жоржина схилилась, розмову ту слуха,
І згідно киває, що хороше тут.

Стрічка неба пала на горизонті,
Ліс багряніє вдалині.
Це пензлем осінь розмальовує в природі,
Дарунок щедрий нам – тобі й мені.

І цей дарунок нам від Бога,
Це Його милість і любов.
Прийди з молитвою до Нього,
Відчуєш Його руку знов і знов.
Категорія: Вірші с.Любові Гончар | Додав: VeD (17.11.2011)
Переглядів: 699 | Теги: християнські вірші, Вересень | Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Фінансова підтримка

Якщо у вас є бажання підтримати церковне служіння, пишіть нам через форму контакти , вказавши в темі підтримка церкви.

Форма входу

Реєстрація

Наше опитування

Що б Ви хотіли, щоб ми добавляли на сайт?
Всего ответов: 20

Друзі сайта


Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0